Богородице Маріє, Божа Мати,
Поверни Свій Лик Святий на Україну.
Дай, Пречистая, нам сили подолати,
Пережити в мирі цю лиху годину.
Ти прости нам, Пресвятая, злодіяння,
За порушені за церкви, биті дзвони,
Дай нам милість, щоб принести покаяння,
Україна шле Тобі свої поклони.
Дай нам мудрості, щоб жить по заповітах,
Шанувати Боже Слово, нашу ниву,
Щоб жила в серцях любов, молитва світла,
Щоб душа була безгрішна і вродлива.
Не віддай , Царице, наше покоління
На Чорнобильську на пагубу, руїну,
Ти, Заступнице пошли благословіння
На Вітчизну нашу, Матір-Україну!
Микола Токар.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 5563 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Видно, що людина віданна Україні, живе її життям і вболіває за неї, щире Вам спасибі за те що написали, за те що Ви є, побільше би таких патріотів,низкий Уклін і здоров`я Вам рідненький. З повагою Ігор. Комментарий автора: Ігор! дуже вдячний за ваш відгук. Коли прожив усе життя на Україні, неможливо думати інакше.Адже вона. наша рідна Україна немає її рідніше Можно жити де завгодно апе відчувати себе Українцем. здоров*Я І ВАМ Ігоре з повагою.
Поэзия : Поэт и еврейский язык - zaharur На вышеприведённой фотографии изображена одна из страниц записной книжки Александра Сергеевича Пушкина, взятая из книги «Рукою Пушкина. Несобранные и неопубликованные тексты». — 1935г.
В источнике есть фото и другой странички:
http://pushkin.niv.ru/pushkin/documents/yazyki-perevody/yazyki-perevody-006.htm
Изображения датированы самим Пушкиным 16 марта 1832 г.
В библиотеке Пушкина была книга по еврейскому языку: Hurwitz Hyman «The Elements of the Hebrew Language». London. 1829
Это проливает некоторый свет на то, откуда «солнце русской поэзии» стремилось, по крайней мере, по временам, почерпнуть живительную влагу для своего творчества :)
А как иначе? Выходит, и Пушкин не был бы в полной мере Пушкиным без обращения к этим истокам? Понятно также, что это никто никогда не собирался «собирать и публиковать». Ведь, во-первых, это корни творчества, а не его плоды, а, во-вторых, далеко не всем было бы приятно видеть в сердце русского поэта тяготение к чему-то еврейскому. Зачем наводить тень на ясное солнце? Уж лучше говорить о его арапских корнях. Это, по крайней мере, не стыдно и не помешает ему остаться подлинно русским светилом.
А, с другой стороны, как говорится, из песни слов не выкинешь, и всё тайное когда-либо соделывается явным… :) Конечно, это ещё ничего не доказывает, ведь скажет кто-нибудь: он и на французском писал, и что теперь? И всё же, любопытная деталь... Впрочем, абсолютно не важно, была ли в Пушкине еврейская кровь, или же нет. Гораздо важнее то, что в его записной книжке были такие страницы!